Олександр Данилович Гаврилюк

Олександр Данилович народився 25 лютого 1951 року в селі Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької  області. В 1968 році закінчив Велико-Боровицьку середню школу. У 1969 році закінчив 10-ти місячні курси хормейстерів-баяністів при Хмельницькому ОБНТ. В1973 році закінчив Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище диригентсько-хоровий відділ. В цьому ж  році переїхав жити в місто Шумськ.

Від липня 1969 року працює в галузі культури, на даний час – баяністом Шумського РБК.  Олександр Гаврилюк  талановитий організатор багатьох вокальних колективів, самобутній композитор, автор цілого грона пісень, вмілий баяніст – це лишень короткі мазки до його багатогранної творчої палітри. А ось у 2010 році  пан Олександр привідчинив двері для себе у нову,

незвідану, а тому таку ваблячу царину, як майстрування скрипок.

Почав робити свої скрипки. Нижня дека – цільний кусок липи. Верхня дека – соснова. Дерево старе, висушене ніякої деформації – кількасотстолітнє, адже використав його із давньої пасіки. «Ґудзичок», що тримає струни – також сосновий. В конструкції своїх скрипок  використав також клен, акацію. Над своїм витвором працював майже кожного дня, не роблячи великих перерв. Використовував ніж, надфільок, лобзик, фігурну викрутку. Цікаво, що при виготовленні скрипки ні разу не вдарив її молотком. Якщо раз-другий вдариш – ти її не зробиш.

Дружина на початках скептично ставилася до його захоплення, але, коли побачила, скільки часу віддає майструванню, змінила своє відношення. Перед тим, певна річ, багато вивчав теорію, адже, не знаючи технології, годі й думати про успіх. Дуже важко було почати. Ніби просто – зробити деки, аж ні, довелося багато покорпіти. Вирізи у верхній деці – так звані «ефи», зробив більш продовгастими, ніж того вимагає класична форма. Припустив, що це дасть інше звучання, своєрідніший резонанс. Говорять, секрет скрипок знаменитих кремонців якраз полягає у клеї, яким скріплюються частини скрипки. І його склад – таємниця за сімома замками. Шумчанин ж у своїй роботі використав вдосконалений ПВА. Важить скрипка Олександра Гаврилюка 440 грам – це на рівні кращих світових стандартів. Певна річ, що головне у скрипці – її голос. Не нам судити про її якість, а визнаним експертам. Проте, слухаючи шумську скрипку та її кремонську посестру, знаходиш дуже мало відмінностей. В доробку майстра три скрипки, вони  дарують мелодійний голос, дякуючи майстру за  клопітку працю.

00005 00004

00003 00002

00001 00007